Архіви

Реструктуризація

Was ist das Sicher­heits­ge­wer­be­ge­setz (SiGG)?

Was ist das Sicherheitsgewerbegesetz (SiGG)?

Seit eini­gen Jah­ren sol­len die Rechts­grund­la­gen, die die Tätig­keit im pri­va­ten Sicher­heits­ge­wer­be regeln, über­ar­bei­tet und in einem eige­nen Regel­werk zusam­men­ge­fasst wer­den. Die­se neue Rechts­grund­la­ge wird vor­aus­sicht­lich „Sicher­heits­ge­wer­be­ge­setz“ hei­ßen. Ein Geset­zes­ent­wurf (Refe­ren­ten­ent­wurf) wur­de Ende Juli 2023 ver­öf­fent­licht, stößt aber inhalt­lich auf Kri­tik. In die­sem Blog­bei­trag erfah­ren Sie die Hin­ter­grün­de und wesent­li­chen Inhal­te des geplan­ten, aber nach wie vor nicht ver­ab­schie­de­ten Gesetzes.

 

War­um sol­len die Rechts­grund­la­gen der Sicher­heits­wirt­schaft über­haupt neu gere­gelt werden?

Zunächst ein­mal kann man sich durch­aus die Fra­ge stel­len: „War­um brau­chen wir ein neu­es Gesetz für das Sicher­heits­ge­wer­be?“ Denn bis dato sind die Vor­aus­set­zun­gen, um selbst als Unter­neh­mer ein Sicher­heits­ge­wer­be eröff­nen zu dür­fen, in der Gewer­be­ord­nung gere­gelt. Dort fin­den sich außer­dem die Vor­aus­set­zun­gen unter denen man als Arbeit­neh­mer bei einem Sicher­heits­un­ter­neh­men beschäf­tigt wer­den darf. Die ein­schlä­gi­gen Para­gra­phen sind der § 34a GewO (Bewa­chungs­ge­wer­be) sowie die dar­an anknüp­fen­de Постанова про нагляд mit spe­zi­fi­schen Vor­ga­ben für die pri­va­te Sicher­heits­wirt­schaft. Seit Juni 2019 gibt es außer­dem ein Реєстр охоронців, bei dem alle Sicher­heits­un­ter­meh­men und Beschäf­tig­ten der Sicher­heits­wirt­schaft in Deutsch­land mit­samt wesent­li­chen Daten (z.B. zur Per­son und Qua­li­fi­ka­ti­on) zen­tral erfasst sind. Die Rege­lung hier­zu fin­det sich eben­falls in der Gewer­be­ord­nung, näm­lich in § 11b GewO (Bewa­cher­re­gis­ter).

In den ver­gan­ge­nen Jah­ren wur­den Bestim­mun­gen im pri­va­ten Sicher­heits­ge­wer­be immer wie­der ange­passt. Wesent­li­che Ände­run­gen waren dabei die bereits genann­te Ein­füh­rung des Bewa­cher­re­gis­ters im Jahr 2019 sowie ein Jahr spä­ter der Wech­sel der Zustän­dig­keit vom Bun­des­wirt­schafts­mi­nis­te­ri­um zum Bun­des­in­nen­mi­nis­te­ri­um. Die­se Schrit­te zeig­ten bereits eine gestie­ge­ne Rol­le pri­va­ter Sicher­heits­ak­teu­re in der staat­li­chen Sicher­heits­ar­chi­tek­tur. Durch gestie­ge­ner Sicher­heits­an­for­de­run­gen (z.B. zum Schutz kri­ti­scher Infra­struk­tur), zusätz­li­che Auf­ga­ben (z.B. Bewa­chung von Flücht­lings­un­ter­künf­ten) und in Tei­len wegen einer Zunah­me der Bedro­hungs­la­ge (z.B. Ein­lass­kon­trol­len wäh­rend Covid-19) wer­den immer mehr pri­va­te Sicher­heits­dienst­leis­ter enga­giert. Die Bran­che wuchs immens. So ist die Anzahl von Beschäf­tig­ten in der Sicher­heits­bran­che in den letz­ten 20 Jah­ren so stark gestie­gen, dass mit inzwi­schen knapp 270.000 Beschäf­tig­ten bei pri­va­ten Sicher­heits­diens­ten unge­fähr so viel Sicher­heits­per­so­nal arbei­tet wie bei allen Lan­des­po­li­zei­en zusam­men. Gleich­zei­tig über­neh­men pri­va­te Sicher­heit­un­ter­neh­men zuneh­mend vor­mals rein staat­li­che Auf­ga­ben (z.B. im ÖPNV, im ruhen­den Ver­kehr oder an Flug­hä­fen). Die pri­va­te Sicher­heits­wirt­schaft ist so zu einem unver­zicht­ba­ren Akteur des Sicher­heits­ge­fü­ges in Deutsch­land gewor­den. Ein sepa­ra­tes „Sicher­heits­ge­wer­be­ge­setz“ wür­digt damit die Bran­che als wich­ti­gen Sicher­heits­ak­teur. Ob die Anfor­de­run­gen signi­fi­kant stei­gen und der pri­va­ten Sicher­heits­bran­che zusätz­li­che Ver­ant­wor­tung über­tra­gen wer­den wird, ist hin­ge­gen sehr frag­lich – dazu spä­ter mehr.

Das neue Gesetz für das Sicher­heits­ge­wer­be soll ein „Stamm­ge­setz“ für die pri­va­te Sicher­heits­wirt­schaft bil­den. Bestehen­den Rege­lun­gen sol­len damit refor­miert und in ein gemein­sa­mes Regel­werk über­führt werden.

 

Bleibt es beim Namen „Sicher­heits­ge­wer­be­ge­setz“?

Die Neu­ord­nung der Bestim­mun­gen für die pri­va­te Sicher­heits­bran­che ist schon seit eini­gen Jah­ren in Pla­nung und in der poli­ti­schen Dis­kus­si­on. So sah bereits die Gro­Ko aus CDU/CSU und SPD-Regie­rung im Koali­ti­ons­ver­trag aus dem Jahr 2018 die Neu­re­ge­lung in einem eigen­stän­di­gen Gesetz vor. Der Bun­des­ver­band für die Sicher­heits­wirt­schaft (BDSW), der ein eigen­stän­di­ges Gesetz für die Sicher­heits­bran­che in einem Eck­punk­te­pa­pier befür­wor­tet hat­te und der dama­li­ge Innen­mi­nis­ter Horst See­ho­fer spra­chen aller­dings stets vom „Sicher­heits­dienst­leis­tungs­ge­setz (SDLG)“. Teil­wei­se wur­de auch vom „Sicherheitswirtschafts­gesetz“ gespro­chen.  Mit dem neu­en Namen bleibt der Kon­text zum Gewer­be­recht bestehen und es wird damit mög­li­cher­wei­se kla­rer, dass es sich nicht um hoheit­li­che son­dern nach wie vor um pri­va­te Sicher­heits­ak­teu­re han­delt. ­Mit dem Begriff wird ande­rer­seits die Reich­wei­te betont, da die Sicher­heits­bran­che wesent­lich mehr Auf­ga­ben­fel­der umfasst als nur das Bewa­chungs­ge­wer­be mit Wach­diens­ten im enge­ren Sinne.

Die Namen „Sicher­heits­dienst­leis­tungs­ge­setz“ oder „Sicher­heits­wirt­schafts­ge­setz“ sind offen­bar vom Tisch, denn der aktu­el­le Refe­ren­ten­ent­wurf beti­telt das Vor­ha­ben mit dem Begriff „Sicher­heits­ge­wer­be­ge­setz (SiGG)„.

 

Was möch­te der Gesetz­ge­ber mit dem Sicher­heits­ge­wer­be­ge­setz (SiGG) erreichen?

Das Bun­des­in­nen­mi­nis­te­ri­um (BMI) als zustän­di­ges Res­sort führt ver­schie­de­ne Grün­de für das Sicher­heits­ge­wer­be­ge­setz an. Im Wesent­li­chen sind das folgende:

 

Wel­che Ände­run­gen soll das Sicher­heits­ge­wer­be­ge­setz nun tat­säch­lich bringen?

Dazu haben wir einen Blick in den aktu­el­len Refe­ren­ten­ent­wurf des Sicher­heits­ge­wer­be­ge­set­zes gewor­fen, der auf der Inter­net­sei­te des Bun­des­mi­nis­te­ri­um des Innern (BMI) ver­öf­fent­licht є.
Vor­ab: Es han­delt sich bis dato um einen Refe­ren­ten­ent­wurf. Zu die­sem wer­den Rück­mel­dun­gen von Ver­bän­den und Fach­leu­ten ein­ge­holt, bevor die­ser im Bun­des­tag behan­delt, mög­li­cher­wei­se noch­mals nach­ge­bes­sert und letzt­lich ver­ab­schie­det wird, bevor er als Gesetz tat­säch­lich in Kraft tre­ten kann. Das heißt, der aktu­el­le Ent­wurf kann sich in vie­len Punk­ten noch ändern.

„Alter Wein in neu­en Schläu­chen“ – zu die­sem Schluss kann man nach dem Stu­di­um des Geset­zes­ent­wurfs durch­aus kom­men, denn wirk­lich grund­le­gen­de Ände­run­gen sind tat­säch­lich eher nicht zu fin­den. Jedoch ändern sich eini­ge Begriff­lich­kei­ten: Die Sach­kunde­prüf­ung gilt nun als Nach­weis der Fach­kun­de und Bewa­chungs­tä­tig­kei­ten wer­den in drei Kate­go­rien ein­ge­teilt, für die dann ent­spre­chend unter­schied­li­che Anfor­de­run­gen hin­sicht­lich der Qua­li­fi­ka­ti­on gel­ten. Wesent­lich ist außer­dem, dass mit Inkraft­tre­ten des Sicher­heits­ge­wer­be­ge­set­zes die Bestim­mun­gen für das Bewa­chungs­ge­wer­be aus der Gewer­be­ord­nung (§ 34a GewO, § 11b GewO) zusam­men mit der  Bewa­chungs­ver­ord­nung (BewachV) außer Kraft gesetzt werden.

Fol­gen­de inhalt­li­che Neue­run­gen sind unse­rer Mei­nung nach beson­ders erwähnenswert:

Nach wie vor nicht über­tra­gen wer­den beson­de­re Rech­te oder Ein­griffs­be­fug­nis­se. Die­se blei­ben – wie bis­her bis auf ganz weni­ge Aus­nah­men – hoheit­li­chen Auf­ga­ben­trä­gern vor­be­hal­ten. Auch am Unter­rich­tungs­ver­fah­ren (neu: „Schu­lung“) und der Sach­kunde­prüf­ung, die wie bis­her aus­schließ­lich die IHK anbie­ten darf, wird sich offen­bar wenig ändern. Ins­ge­samt ist nicht wirk­lich erkenn­bar, dass Anfor­de­run­gen stei­gen, so wie es z.B. bei einer mög­li­chen „Meis­ter­pflicht“ für Sicher­heits­un­ter­neh­mer oder Füh­rungs­kräf­te ab einer bestimm­ten Ebe­ne der Fall gewe­sen wäre.

 

Was hält man in der Sicher­heits­bran­che vom SiGG-Entwurf?

Ins­ge­samt ist die über­wie­gen­de Mei­nung von Ver­bän­den und Fach­leu­ten, dass das Sicher­heits­ge­wer­be­ge­setz auf Stand des der­zei­ti­gen Refe­ren­ten­ent­wurfs nicht der gro­ße Wurf ist: Erwar­tungs­hal­tung und das, was bis­her gelie­fert wur­de, klaf­fen teils weit aus­ein­an­der. So for­dert bei­spiels­wei­se der Bun­des­ver­band der Sicher­heits­wirt­schaft (BDSW) eine Über­ar­bei­tung des Ent­wurfs des Sicher­heits­ge­wer­be­ge­set­zes. Eben­so haben die Ver­bän­de ASW, BVSW und VSW eine Stel­lung­nah­me zum Geset­zes­ent­wurf for­mu­liert. Fol­gen­de Kri­tik­punk­te am aktu­el­len Refe­ren­ten­ent­wurf haben wir aus den unter­schied­li­chen Quel­len in will­kür­li­cher Rei­hen­fol­ge zusammengetragen:

 

Wann wird das Sicher­heits­ge­wer­be­ge­setz (SiGG) in Kraft treten?

Mög­li­cher­wei­se könn­te eine über­ar­bei­te­te Fas­sung des Sicher­heits­ge­wer­be­ge­set­zes noch im Jahr 2024 ver­ab­schie­det wer­den. Das Bun­des­in­nen­mi­nis­te­ri­um (BMI) hat­te seit dem Spät­som­mer 2023 Zeit, die ein­ge­gan­gen­ne kri­ti­schen Stel­lung­nah­men und Ände­rungs­wün­sche zu prü­fen. Die­se könn­ten zumin­dest teil­wei­se in einen neu­en Geset­zes­ent­wurf ein­ge­ar­bei­tet wer­den. Nach Abschluss der Über­ar­bei­tung wird der Ent­wurf den ande­ren Minis­te­ri­en zur Stel­lung­nah­me über­mit­telt, bevor er dem Kabi­nett zur Beschluss­fas­sung vor­ge­legt wird. Anschlie­ßend wird die­ser Regie­rungs­ent­wurf dem Bun­des­rat über­sandt, der eben­falls eine Stel­lung­nah­me abge­ben kann. Der Bun­des­tag beginnt dann mit der par­la­men­ta­ri­schen Bera­tung, die meh­re­re Lesun­gen und Aus­schuss­sit­zun­gen umfasst. Schließ­lich bedarf es der Zustim­mung des Bun­des­ta­ges und einem wei­te­ren – in die­sem Fall nicht zustim­mungs­pflich­ti­gen –  Durch­gang durch den Bun­des­rat, bevor der Bun­des­prä­si­dent das Gesetz unter­zeich­net und das Gesetz­ge­bungs­ver­fah­ren abschließt. Die Unter­schrift des Bun­des­prä­si­den­ten ist jedoch eher Form­sa­che. Das Sicher­heits­ge­wer­be­ge­setz wird dann im Bun­des­ge­setz­blatt ver­öf­fent­licht und tritt zum im Gesetz fest­ge­leg­ten Datum in Kraft.

 

Was hal­ten Sie vom aktu­el­len Referentenentwurf?
Wir freu­en uns über Ihre Mei­nung als Kom­men­tar unten auf die­ser Seite.

 

Робота охоронцем 34а: що робити, якщо начальник скасовує послуги?

Робота охоронцем 34а: що робити, якщо начальник скасовує послуги?

У приватному секторі безпеки позмінна робота, робота в нічний час та у святкові дні є звичними умовами праці. Охоронці часто виконують складну роботу для забезпечення безпеки об’єктів, заходів та людей. На жаль, в Україні все частіше трапляються випадки, коли охоронці Заробітна плата в цьому секторі часто є низькооплачуваною наприклад, в окремій службі безпеки. Якщо години несподівано втрачаються, наприклад, через те, що роботодавець втрачає важливий контракт, і через це (або з інших причин) не досягається місячна норма робочого часу, робота охоронцем 34а може стати фінансово ризикованою. У цій статті розглядаються причини, які призводять до скасування робочих днів, і показуються можливості, які з’являються у працівника служби безпеки в такому випадку.

Які можливі причини, чому мій роботодавець планує мені меншу кількість робочих днів?

Перш за все, тут слід коротко розглянути точку зору охоронної компанії. Те, що ви рідше виходите на чергування, у більшості випадків (сподіваємося) не пов’язано з вами особисто, а має робочі причини. Якщо роботодавець прозоро пояснює ці причини і ви можете їх зрозуміти, це може стати гарною відправною точкою для вирішення проблеми, яке може бути підтримане обома сторонами. Однак не виключено, що це призведе до зміни місця роботи або до того, що ви почнете шукати нову роботу. Або, можливо, “піковий період” нетривалий, і ви зможете компенсувати ці години, працюючи понаднормово в наступному місяці, або роботодавець піде вам назустріч в інший спосіб.

Ось десять можливих причин, чому ваш роботодавець може захотіти скоротити ваш робочий час:

  1. Зниження купівельного попитуПопит на послуги безпеки може зменшитися, що призведе до скорочення кількості необхідних людино-годин.
  2. Уповільнення економічного зростанняМожливо, економічна ситуація погіршилася, що призвело до обмеження ресурсів та економії коштів.
  3. Зміни в бізнес-стратегіїВаш роботодавець міг змінити свою бізнес-стратегію, що призвело до зміни кадрової політики.
  4. Ротація персоналуМожливо, провести ротацію персоналу, щоб дати можливість працювати всім співробітникам і більш справедливо розподілити робочий час.
  5. Нові технології або автоматизація: The Впровадження нових технологій або автоматизованих систем може призвести до зменшення кількості працівників.
  6. Сезонні коливанняРобочі години можуть бути схильні до сезонних коливань, наприклад, якщо в певні місяці потрібно менше охоронців.
  7. Зміни в контрактах з клієнтамиМожливо, змінилися контракти з клієнтами, і це призводить до зменшення обсягу робіт.
  8. Правові обмеження: Можуть з’явитися (нові) законодавчі обмеження, наприклад, максимальні межі робочого часу або періодів відпочинку між змінами. Або ж існуючі вимоги (наприклад, Закону про робочий час) тепер краще дотримуються.
  9. Корпоративні свята або сезонні перерви в роботі компаніїМожливо, ваш роботодавець вирішив скоротити робочий час у певні періоди, наприклад, під час корпоративних свят або сезонних перерв (у клієнтів). Також, наприклад, пандемія Covid спричинила тимчасові потрясіння в галузі. 
  10. Внутрішня реструктуризація компаніїВаш роботодавець може провести внутрішню реструктуризацію, що призведе до переоцінки робочого часу та розподілу ресурсів.

Які варіанти я маю, якщо роботодавець призначає мені меншу кількість роботи?

Звичайно, не варто сперечатися про одну-дві години. Однак втрата 20, 30, 40 і більше відсотків годин — це велика проблема, адже вам теж треба заробляти на життя. Якщо ваш начальник викреслює вас зі списку чергувань, призначає на значно меншу кількість змін, ніж зазвичай, і ви не отримуєте свої години — тоді у вас є наступні варіанти:

  1. Перевірте трудовий договір!
    Це найважливіший момент. Як правило, вирішальним є те, що прописано у вашому трудовому договорі. Наприклад, якщо в ньому написано “повний робочий день”, то роботодавець зобов’язаний працевлаштувати вас відповідно до цього. Що мається на увазі під повним робочим днем, зазвичай регулюється у відповідному колективному договорі. Часто також узгоджується конкретна кількість годин. Якщо, наприклад, у вашому трудовому договорі прописано 170 годин на місяць, ви повинні дотримуватися цієї кількості годин (за винятком незначних коливань, наприклад, у зв’язку з лікарняним).
  2. Ознайомтеся з розкладом чергувань!
    Планування чергувань у службах безпеки, наприклад, в охороні заводів, часто здійснюється на основі фіксованого ритму змін. Це дозволяє здійснювати приблизне планування заздалегідь — звичайно, з певним ступенем неточності (наприклад, через вічне планування відпусток). Однак вирішальне значення має фактичний графік чергувань на наступний місяць: якщо в ньому вказано, наприклад, 20 змін, то ви маєте право відпрацювати саме таку кількість змін. Після того, як графік був опублікований, він може бути змінений тільки після консультації з працівниками.
  3. Шукайте діалогу та активно пропонуйте виконання роботи!
    Багато речей можна прояснити через спілкування. Спробуйте поговорити зі своїм керівником і досягти консенсусу. Важливо: Повідомте, що ви не згодні зі змінами, і чітко запропонуйте свою роботу! Роботодавець зобов’язаний надати вам роботу відповідно до чинного трудового договору, а ви забезпечуєте виконання роботи відповідно до договору. 
  4. Роботодавець не реагує? Надішліть письмове нагадування!
    Проінформуйте свого роботодавця в письмовій формі про вищезгадані аспекти. Письмова форма важлива для того, щоб у вас були докази. Встановіть кінцевий термін для свого керівника, але продовжуйте бути ввічливими і співпрацювати. Зрештою, ви, як правило, хочете продовжувати працювати на свого роботодавця.
  5. Якщо нічого не допомагає: скаржтеся!
    Якщо все інше не спрацювало, роботодавець не реагує, а переговори (можливо, і з виробничою радою) не привели до успіху, єдиним варіантом залишається звернення до суду з трудових спорів.

Адвокат Йорг Зітцманн чудово представив факти справи в You­Tube-канал Академії безпеки:

Відбиток
ukUK